Здається в шафі кожного з нас є речі, які ми ніколи не носили… а бувало так, що Ви придбали квиток до кіно на нецікавий фільм, але все рівно його додивились?

У людей є досить цікава якість – залишатися з тими речами, які їм не подобаються. Нам досить важко розлучатися  з будь чим, якщо на це витрачена велика кількість ресурсів.

Суть ефекту затонулої вартості полягає у співвідношенні часу та грошей. Хтось не викидає несмак, створений в школі на уроці праці. Хтось не хоче за копійки продавати старий автомобіль, з яким провозився не один вечір в гаражі. А хтось і зовсім залишається в стосунках з людиною через те, що надто вже багато у них спільних позитивних спогадів.

Ефект затонулої вартості – це людська ірраціональність, котра є предметом бурхливих дискусій та обговорень в середовищі нейромаркетингу. Професійні маркетологи вважають, що у 2020 році цим можна скористатись для збільшення продажі.

Формула успіху – це співвідношення Х часу до затрат Y, які були вкладені у продукт. Для того, щоб з Y все було добре, потрібно вкласти ще часу/грошей. Інакше, все, що було вкладено до цього, пропаде. Отже, додаткові вкладення в товар, який розчаровує, Y виправдані і людина їх охоче вносить.

Чи будуть виробники таких продуктів  використовувати цей недолік середньостатистичної людини поки не зрозуміло. Зрозуміло те, що використовуючи лише психологічний дисонанс та не маючи якісного продукту, бренд сильно не розвинеться.

Нейромаркетологи мають ряд інших задач – з’ясувати, як завдяки безглуздій ірраціональності можна збільшити додаткові продажі хоча б на декілька відсотків. До значного стрибка це не приведе, проте декілька мільйонів на рахунок великого бренду все ж надійдуть.

Якщо Ви вважаєте, що цей ефект Ваш бізнес не зачепить – Ви помиляєтесь!