Напевне кожний із нас хоча б раз задумувався щодо того звідки беруться маркетингові дані. Люди, які критикують ті чи інші цифри просто не зовсім розуміють принцип збору даних та історію їх походження.

От уявімо, що було проведено дослідження газетою «Х», за результатами якого стало зрозуміло, що 93% опитаного населення зранку полюбляють пити каву без молока. Наскільки це точні дані? Погодитесь Ви з ними? Більш за все, що ні!

Але що Ви знаєте про те як газета «Х» збирала ці дані? Можливо було опитано всього 100 людей, а по не зрозумілим обставинам, респондентами виявились саме ті люди, які п’ють вранці каву з молоком.

93% респондентів вживають, а 7% ні. Відповідно до цих результатів, співробітники газети роблять висновок про 93% населення. В газеті вони вкажуть, що з числа опитаних 93% вживають вранці каву з молоком, а про вік та кількість респондентів скоріш за все, що не напишуть.

ЗМІ вважають за краще не вносити додаткові уточнення, адже для них це досить зручно. Вони не вказують стать, вік, кількість опитаних, наявність освіту чи інтереси. Відповідно більшість статистичних даних – необ’єктивні. А у зв’язку з цим, при запуску нового продукту або послуг, маркетологи повинні проводити свої власні опитування. В основі маркетингових досліджень лежить ретельне вивчення ринку та попиту. Саме тому Ви досить часто отримуєте запрошення в соціальних мережах та різноманітні месенджери.

Наприклад, виробники електронних сигарет не будуть опитувати 10 людей одного району міста, щоб дізнатися скільки людей в регіоні палять та скільки бажають покинути. Маркетологи чудово розуміють, що від ретельності їх досліджень буде залежати успіх продукту на ринку. Слід також враховувати, що навіть при наймасштабніших дослідженнях отримані результати не будуть 100% достовірні – завжди існують ризики, котрі необхідно врахувати.