Багатьом директорам знайома така ситуація, на нараді керівників Ви намагаєтеся з’ясувати, чому підприємство затримало відвантаження замовлення одному з клієнтів. Кожен з директорів вважає себе правим і з жаром це доводить, Директор з виробництва повідомляє, що заявка була подана на несуттєво але більший обсяг, ніж зазвичай, і поступила пізніше, ніж належить за регламентом. Директор з продажу каже, що клієнта підвів один з альтернативних постачальників і у компанії був шанс зайняти його частку. Хто б не був винним, шанс збільшити обсяги відвантаження важливого клієнту упущений, Після наради Ви ставите питанням, чому топ-менеджери не розуміють, що ціль всіх одна і проблеми потрібно вирішувати. Якщо подібне трапляється у Вашій компанії, ця стаття для Вас. У ній ми порівняємо дві моделі: класичні функціональні колодязі і більш ефективні продуктові конвеєри.

Функціональні колодязі

Більшість підприємств збудовані за функціональною ознакою: є підрозділи виробництва, продажів, закупівель, ремонту, контролю якості та ін., на чолі кожного свій директор.

При такій структурі добре розвинена взаємодія по вертикалі і вкрай погано по горізонталі (між керівниками відділів і їх підпорядкованими). Тоді як процес виробництва і реалізації продукту – від закупівель сировини і матеріалів до відвантаження – будується на взаємодії підрозділів.

Недолік структури в тому, що у кожного директора і лінійного керівника свої цілі. Начальник виробництва думає про те, як Ви піднімете план з випуску, навіть якщо це буде несвоєчасно або на шкоду якості. директор з продажу – про те, як набрати замовлень і задовольнити клієнтів, забуваючи, що невдале планування призводять до перевантаження, або до простоїв виробництва. Директор з якості прагне не допустити претензій від клієнтів. Була б його воля, він би 80% продукції не випустив з заводу, аби не надходило претензій.