Під час круглого столу https://www.youtube.com/watch?v=VxZmSJQRLKA «Відбудова України після війни: нинішній стан, плани, перспективи, інвестиції» в агентстві “Інтерфакс-Україна” 26 травня 2022 прийняли участь: президент International Technology Transfer Association (ITTA) та фонду Реконструкції та розвитку України – Артем Гончаренко, професор, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури – Петро Куліков; академік Академії будівництва України, директор науково-технічного центру – Іван Перегінець, координатор волонтерського руху США – Мар’ян Бурмило, голова департаменту міжнародних зв’язків “Контрамарка Хелп” – Олексій Гончаров, голова спілки “Міжнародний науково-експертного центр моніторингу наслідків військових збройних конфліктів” – Євген Ситник, член правління Національного інституту регіонального розвитку – Андрій Станько.

Під час круглого столу Станько висвітлив питання технологій «розумного міста» у відбудові України, де «Розумне місто» розглядається як концепція, за основу в якій лежить використання інформаційних технологій для ефективного та раціонального функціонування та забезпечення найкращих умов життя мешканців.

В режимі реального часу завдяки збору інформації усі ресурси міста використовуються на максимум.

Таку систему можна поділити на різні сфери життя людини: транспорт, інфраструктура, медицина, управління, безпека, екологія, розумні будинки і тд.

Науковці з усіх куточків країни підтверджують актуальність та невідворотність змін у плануванні міста саме із застосуванням сучасних технологій. В мирний час займаємось розробкою кіберфізичних систем моніторингу мобільних об’єктів. Зокрема це тема мого дисертаційного дослідження, яка передбачає моніторинг переміщення транспорту, людей, тварин у технологічному місті, регіоні. З початком війни науковці спрямували роботу на адаптацію наукових здобутків для військової сфери.

Технологічні міста повинні швидко розв’язувати глобальні проблеми. Таким чином від проблем перенаселення та трафіку, міста перейшли до вирішення питань пов’язаних з вірусними захворюваннями.

Подібно зараз міста в світі, та в Україні зокрема піддаються військовій агресії.

Сучасні методи ведення військових дій примушують еволюціонувати у міста у міста-фортеці, як у плані відкритих воєнних нападів так і кібератак.

Кожне місто має унікальні особливості, виклики, проблеми для вирішення яких набір інструментів різний. Тому однозначної відповіді чи універсальної схеми «розумного міста» не існує.

Варто підкреслити що концепція «розумного міста» повинна підкріплюватись відповідними законодавчими змінами.

Саме зараз час для планування відбудови за новітніми стандартами. Хтось може стверджувати що через відсутність коштів і не високий рівень життя, недоречно розглядати нові концепції відновлення, побудови міст та регіонів. Але саме за час відсутності усіх необхідних ресурсів, найкращий час для планування, обговорення. Цей процес займає довгий проміжок часу і коли ресурси з’являться, залишиться діяти згідно детально прорахованих і узгоджених планів, не витрачаючи більше часу. Україна уже отримує пропозиції та готовність від різних країн у відбудові. Нашим пріоритетним завданням зараз є підготовити основу як законодавчу так і практичну.

Щодо спеціалістів, як показує досвід реалізованих ініціатив в різних куточках країни, навіть при мінімальному сприянню влади, є десятки шанованих спеціалістів з будівельної сфери, урбаністів, сфери телекомунікацій які готові будувати нову країну.

Організація та планування нових районів повинна регулюватись з максимальною імплементацією технологій. Наприклад кожна будівля повинна відповідати стандартам енергозбереження, обладнуватись сенсорами, системами «розумний дім».

У відбудові необхідно враховувати нюанси проектування систем комплексного моніторингу, оцінки стану об’єктів, навколишнього середовища для подальшого опрацювання та аналізу отриманих даних.

Стан справ з «розумними містами» чи їх елементами в Україні до початку війни перебував у зародковому стані, на рівні ініціатив.

Для прикладу вже зараз в Україні працюють такі елементи безпеки в розумних містах.

• Сповіщення про надзвичайні ситуації. Мережа оповіщення, що відправляє повідомлення на телефони абонентів, які знаходяться в зоні НС. Таким чином вдається запобігти збільшенню кількості жертв, а також нападам паніки, яка у таких ситуаціях нерідко приносить не менше шкоди.
• Кнопки екстреного реагування. Такі засоби допомагають правоохоронним органам швидше зреагувати на певні і події і прибути на місце оперативніше.
• Камери спостереження.
• Сенсори якості повітря.

Не менш важливим є питання кібербезпеки. Чим місто більш технологічне тим вищий ризик що його елементи та системи будуть піддаватись атакам. Вразливість технологій відкрив ще один фронт боїв, що в наслідку паралізує функціонування інфраструктури окремих регіонів та країни і піддає загрозі життя людей.

В близькому майбутньому Україні варто розглянути використання перевіреного обладнання.

З точки зору кібербезпеки на даний момент виділяються наступні проблемні питання:

• Ненадійні пристрої і великі масштаби їх впровадження.
• Недостатній нагляд зі сторони держави.
• Відсутність чіткого правового регулювання та його неактуальність.

Щодо питання реновації застарілого житлового фонду, Андрій Станько, поділився думками та планами, було розглянуто ідеї та проекти, які планувалось реалізовувати до початку повномасштабного вторгнення з боку рф. Артем Гончаренко нагадав про важливість розробки ген плану, врахування та важливість використання сучасних і енергоефективних технологій, необхідність приділення особливої уваги термінам будівництва, з подлаьшою сертифікацією брім та ліад.